Білий перець – те ж саме рослина, що і чорний перець. Батьківщиною рослини вважається південно-західне узбережжя Індії. Якщо плоди перцю прибирають зрілими, коли вони почервоніли і легко відвалюються від грона, з них роблять білий перець. Для цього дозрілі плоди замочують у воді. Через кілька днів у процесі ферментації м'який околоплодник легко відокремлюється від серцевини. Вилущені горошини стають кремово-білого кольору рівної кулястої форми, без біляплодника менш пекучі, ніж чорний перець, але більш ароматні, їх також застосовують в їжу і цінують вище чорного перцю.

Аромат білого перцю більш тонкий, досить сильний, пекучий смак менш, ніж у чорного. Білий перець використовують у кулінарії як в цілому (горошком), так і в молотом вигляді. Сфера і способи застосування майже такі ж, як і чорного перцю, однак на світовому ринку ця пряність із-за більш тонкого аромату і менш пекучого смаку цінується значно вище. На відміну від чорного, білий перець абсолютно непридатний для солодких страв і напоїв. Найефективніше застосовувати білий перець в стравах з вареного м'яса (особливо яловичини і телятини) і тесту. Досить часто ця пряність використовується в салатах і супах.